Тварини легко переносять європейські зими, мають поступливо добрий характер, розумні. По розмірам компактні, що дозволяє тримати їх в невеликих приміщеннях, а у фермерських господарствах по декілька свинок в одному верстаті . 

При правильному годуванні та утриманні свині не хворіють і володіють стійким імунітетом до різних хвороб. Проте дуже чутливі до протягів . Тому приміщення, де містяться тварини, сухі і теплі . Навесні, літом і осінню їх можна випасати, оскільки вони люблять свіже повітря і зелену траву і із задоволенням «загоряють» на сонечку. Але потрібно пам'ятати, що свинки легко перегріваються, і необхідно подумати про низьку ємність з водою, де вони могли б охолодиться. У нас вони весь теплий період годуються виключно на пасовищі, отримуючи трохи висівки зранку та ввечері.  

За відсутності пасовищ хорошим кормом є будь-яка трава, коренеплоди, гарбуз, які згодовуються з кормами тваринного походження. Взимку вводиться обіднє годування (наприклад по 1-2 качани кукурудзи). Замість трави їм даються кабачки і дрібно молоте сіно. Але кукурудза і овес небажані при беконній відгодівлі, оскільки вони сприяють відкладенню жиру . Вживання їх обмежується 10 % від загальної кількості комбікорму . 

Варто відзначити той факт що свинки багато рухаються, у теплий період на пасовищах, що призводить до зменьшення кількості жиру, і небиранню м'яса.     

Вага дорослої в'єтнамської свинки до 110 кг, набирається за 9-10 місяців. Молодняк починають забивати з 6-7 місяців у міру потреби в м'ясі . Свинки їдять небагато без зниження ваги, тому тримають їх живими до потреби власника у м’ясі.